Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
лементувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
кричати — 1) (видавати крик), ячати; репетувати, дертися, дратися, перериватися; горлати, горланити, горлопанити, ґвалтувати (на все горло); лементувати, лементіти, голосити (перев. із плачем); вищати, верещати (пронизливо, різко); зойкати, йойкати (від… … Словник синонімів української мови
відлементувати — у/ю, у/єш, док., розм. Закінчити, перестати лементувати, кричати … Український тлумачний словник
залементувати — у/ю, у/єш, док. 1) Почати лементувати, кричати від страху, болю, захвату і т. ін. || Голосно заплакати; заридати. 2) Почати вигукувати що небудь із радістю, жалем, плачем і т. ін. 3) Загавкати пронизливо, завалувати (про собак) … Український тлумачний словник
лементіти — нчу/, нти/ш, недок., рідко. Те саме, що лементувати 1) … Український тлумачний словник
лементування — я, с. Дія за знач. лементувати; лемент … Український тлумачний словник
полементувати — у/ю, у/єш, док. Лементувати якийсь час … Український тлумачний словник
ревіти — і ревти/, ву/, ве/ш; мин. ч. реві/в, реві/ла, ло і рів, ревла/, ло/; недок. 1) Видавати рев, ревіння (про тварин). || Несамовито кричати, лементувати (про людину). || Сповнюватися ревом, ревінням, нестямним криком, ґвалтом, шумом, гуркотом і т.… … Український тлумачний словник
розлементуватися — у/юся, у/єшся, док., розм. Почати дуже лементувати … Український тлумачний словник
якотіти — очу/, оти/ш, недок., діал. Галасувати, лементувати (про дітей) … Український тлумачний словник
